Нема щастя
Ані долі
Сирота від роду
Тільки злидні
Кругом мене
Каламутять воду
День і ніч
Я сльози мию
За чиюсь провину
Чому Боже
Так караєш
Бідну сиротину
Нема брата
Сестри-неньки
Бери й чоловіка
Чим я долю
Завинила
Все життя каліка
Нехай горе поцілує
Серденько зав'яне
Та обніме
Біль розлуку
Як мене не стане
Може тут
В сирій могилі
Легше буде з вами
Біля церкви
На горбочку
Разом із думками.
-------------------------------------------------------------------------------------------------
Вишеньки, черешеньки
Деревця мої
Добрі і гарнесенькі
Перла чарівні
Ви так швидко виросли
І пройшли роки
Добре в школі вчилися
В інститут пішли
Скоро заміж вийшли ви
І дали плоди
Будьте ви щасливії
Внуками-дітьми
Всі ви розлетілися
Ластівки мої
І тепер у кожного
Щастя є в сім'ї
Як пригріє сонечко
І прийде весна
Зацвіте кругом у нас
В радості земля
Прилітайте ластівки
До свого гнізда
Там, де хата, батьківська
Сонце і вода
Там де ваша молодість
І дитинства дні
Пролетіли хвилею
Діти ви мої.
-----------------------------------------------------------------------------------------------
О, моя ти зіронько
Всіх зірок зоря
Притуливши з ніжністю
До грудей дитя
Мовить тихим голосом
Серденько щемить
Гірко ллються сльози їй
А дитятко спить
Сон Господній бачить вже
Про життя земне
Та дорогу Хресною
По якій іде…
Ти моя перинонько
Господа дитя
Спи Ісусик, сину мій
Мати я твоя.
----------------------------------------------------------------------------------------------------
Триста років у неволі
У вогні жива була,
Встала із колін, на ноги
Незалежна, молода
Вже герб, і прапор, синьо-жовтий
І всі клейноди, в тебе є
Столиця Київ-батько рідний
Душа і серце в нього є
А над Дніпром-Тарас Шевченко
Стоїть на Каневській горі
Росте калина біля нього
Цвіт української землі!
-------------------------------------------------------------------------------------
У кожній хаті сварка є
Яка сама до Вас не йде
Вона веде Сюди скандал
Який також не ходить сам
Він різний бруд сюди несе
І помаленьку Вас гризе
Привівши ненависть свою
Загрозу Вашому життю
Яка його переверне
Забравши спокій розведе
Щоб цього в хаті не було
Та завжди велося добро
Та не зловив тяжкий Вас гріх
Спасе Всіх, добрий, щирий сміх
Любов, кохання, доброта
Та поцілуночок щодня
А щоб в душі було тепло
І не підкралось збоку зло
Аби вже сварки не було
Цілуйте й носик за одно.
Автор:
Дмитрашко А. М